Історія села Глибоке
Село Глибоке Бориспільського району Київської області знаходиться в південно-східній частині від районного центру м. Бориспіль на відстані 10,0 км.
Площа села складає 526,2 га. Кількість зареєстрованого населення в селі Глибокому і Городищі складає 2585 чоловік.
Село Глибоке належить до ряду давніх сіл , що засновані наприкінці ХVІ — початку ХVІІ століть. Достовірних відомостей про перших поселенців і засновників села немає, але по переказам, це були козаки, які зайняли вигідні для них місця, віддалені від польської держави і відчули тут, певний час , бажану свободу. Тож перші поселенці назвали село “Глибоким” за характером місцевості, на якій вони осіли. Ця місцевість була низинною ,глибокою, порівняно з тою, де вже були інші населені пункти Старожили села говорять, що колись у давні часи через село протікала річка Сага ,яка утворила низину — долину, вигідну для помешкання і землеробства.
Перша історична згадка про село Глибоке виявлена з літописів території лівобережжя Дніпра: “У 1629 році Бориспіль, Требухів, Дударків, хутір Стариця, Іванків, Глибоке заплатили разом податку за 922 дима (будинки або хати)“
У ХVІІ- ХVІІІ столітті Глибоке належало до Вороньківської сотні Переяславського полку.
Під час колективізації у селі створили три колгоспи, які вже після війни у 50- ті роки об’єдналися у одне господарство.
Чорними сторінками в історії села за останнє сторіччя стали штучний голодомор 1932-1933 років і німецька окупація у війну. Вагомою історичною подією, що стосується села являється та, що в часи Великої Вітчизняної війни в жовтні 1943 року в одному з будинків села Глибокого був розміщений штаб командуючого першим Українським фронтом генерала Ватутіна. Досі цей будинок зберігся , на ньому встановлена пам’ятна дошка і ця вулиця носить назву “Ватутіна”.
Щодо сучасного життя села, то економіка села має сільськогосподарсько –промислове направлення. Прилеглі до села землі розпайовані та знаходяться в оренді у сільськогосподарських товариствах. На цих землях вирощуються зернові, зернобобові та овочеві культури. В селі розвивається промислове будівництво, яке надалі має перспективи розширення і зростання . В селі є середня школа І –ІІІ ступенів , дитячий садок на 140 ь місць, медамбулаторія, будинок культури ,бібліотека, дві православні церкви ( в с. Глибоке і в с. Городище), кафе та мережа торгівельних закладів.
В 1927 році частина мешканців села Глибоке переселилась на віддалені від села
землі, де утворилось нове поселення — село Городище . З тих пір воно є невід’ємною частиною Глибоцької сільської ради. В давнину, приблизно на цьому місці, за переказами, було укріплення часів Київської Русі , яке і дало назву села “Городище” .
Історія села Городище
Село Городище Бориспільського району Київської області знаходиться в південно — східній частині від районного центру м. Бориспіль на відстані 7,0 км.
Площа села складає 106,3 га,
Кількість зареєстрованого населення в селі складає 318 чоловік.
Видатні земляки, уродженці с. Глибоке:
Виданті вихідці з села Глибоке:
Борисенко Данило Михайлович — 1921 р.н. – командир взводу 84-го окремого радіо – батальйону 1-го Українського фронту , надалі — доцент кафедри загальної математики КДУ, 29 років викладав математику на радіо — фізичному, геологічному факультетах. Має багато бойових і трудових нагород.
Кубрак Степан Потапович – 1922 р.н. – підполковник у відставці ,пройшов війну від Сталінграду до Берліну ,має 21 військову нагороду. У відставку пішов з посади начальника ІІ -ї частини Полтавського облвійськомату.
Борисенко Микола Іванович -1935 р.н. у 80-х роках працював Міністром статистики УРСР.
Мелащенко — Бойко Марія Андріївна 1928 р.н. З 1952 року працювала лікарем обласної стоматологічної поліклініки. З 1971 р. призначена головним лікарем обласної стоматполіклініки, головним спеціалістом Київського облздороввідділу. З 1977 року – лікар Головного ІV управління Міністерства охорони здоров’я .
Недождій Юхим Павлович – 1928 р.н. – заслужений агроном УРСР , довгі роки очолював місцевий колгосп, а пізніше радгосп. За високі досягнення в праці удостоєний орденів “Леніна” , “Знак пошани”, ”Жовтневої революції” ,трьох медалей “За трудову доблесть”.